Процедура використання контролю інформації через канали зв’язку, як свідчать факти, широко використовується в українській практиці. Незважаючи на це, злочинність зростає, тож можна вважати, що дійсне у цій сфері законодавство і методи роботи уповноважених органів просто неефективні.

Уряди Франції, Ірландії, Швеції та Великобританії подали проект Рамкового рішення Європейського Союзу, яке у разі прийняття, зобов’яже зберігати дані усіх телекомунікаційних мереж протягом певного терміну.

За думкою розробників (ІнАУ, УІС, “Харківська правозахисна група” і УСПП), цей законопроект повинен слугувати альтернативою тому варіанту, що розроблений СБУ, про антидемократичну спрямованість якого ми вже неодноразово писали в бюлетені.

Чому держава і надалі, замість того, щоби займатися та навести порядок у державних ресурсах, більше турбується про недержавні, втручання до яких має бути тільки у визначених законом випадках при явній загрозі правам інших осіб чи громадському порядку?

На думку автора, законопроект "Про моніторинг телекомунікацій" необхідно зробити заново, передбачивши гарантії проти зловживань у вигляді прозорості процедури моніторингу.

26 листопада відбулися громадські слухання проекту закону "Про моніторинг телекомунікацій", на яких у дискусії зустрілися захисники та противники стеження за користувачами Інтернету та користувачами інших телекомунікацій.

На переконання правозахисних організацій, набрання чинності Закону "Про телекомунікації" становить суттєву загрозу правам громадян України.

Верховна Рада України прийняла Закон "Про телекомунікації", який зобов’язую провайдерів встановити за власні кошти обладнання для постійного стеження за громадянами в Інтернеті.

Автор ділиться враженнями від нового законопроекту "Про моніторинг телекомунікацій".

Процедура судового розгляду подання про отримання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння особи, накладення арешту на кореспонденцію і виїмку поштово-теле­граф­них установ та зняття інформації з каналів зв’язку (теле­фонних розмов, телеграфної та іншої ко­респон­ден­ції) так і не була врегульована законодавцем, що, безсумнівно, є суттєвою вадою Закону про ОРД з огляду на його відповідність міжнародним стандартам