ВРУ має намір урегулювати надання судом дозволів на прослуховування громадян
Верховна Рада України прийняла за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення механізму захисту конституційних прав громадян при провадженні оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності)
(Інформаційне управління)
Законопроектом (реєстр. №4663) пропонується внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, законів "Про оперативно-розшукову діяльність" та "Про контррозвідувальну діяльність", визначивши процедуру отримання дозволу на негласне проникнення до житла чи іншого володіння громадян, зняття інформації з каналів зв'язку, встановлення контролю за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосуванням інших технічних засобів одержання інформації. Згідно із проектом, орган, який хоче здійснити такі заходи, повинен звернутися з відповідним поданням, погодженим з прокурором, до суду. Після цього суддя має перевірити наявність підстав для застосування оперативно-технічних засобів, неможливість отримання інформації іншим шляхом та прийняти вмотивоване рішення.
http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article/news_left?art_id=183597&cat_id=37486
Від УГСПЛ: нагадаємо, що Конституція України гарантує кожному таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом, у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові, чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами отримати інформацію не можливо.
Тобто Конституція передбачає, що вказані вище винятки мають бути передбачені виключно на рівні Закону України. Проте, на сьогодні замість закону діє Постанова КМУ № 1169 від 26.09.2007 року, якою затверджено «Порядок отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації».
У 2009 році УГСПЛ звернулася до окружного адміністративного суду міста Києва і посилаючись на Конституцію України, ст. 8 Європейської Конвенції з прав людини («Право на повагу до приватного та сімейного життя») вимагала визнати Постанову Кабінету Міністрів незаконною, та скасувати її.
Суд відмовив у задоволенні цієї вимоги. Проте, видав окрему ухвалу, зі змісту якої вбачається, що оскаржувана Постанова не містить гарантій дотримання прав громадян, що мають забезпечуватися згідно Конвенції, та практики Європейського Суду з прав людини. Наприклад, Постанова не містить заборони передавати протокол та матеріальні носії інформації, що були зібрані протягом розслідування, іншим державним органам.
Окремою ухвалою суд поінформував КМУ та безпосередньо прем’єра Тимошенко про необхідність розробити та винести на розгляд Верховної Ради законопроект щодо Порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації. Суд також вказав, що при розробці законопроекту Кабмін дотримувався практики Європейської конвенції з прав людини та Європейського Суду з прав людини. А також запропонував посадовцям використати в розробці законопроекту рекомендації УГСПЛ.